Шунгіт

Природний мінерал з організованою певним чином кристалічною решіткою, в основі якої – вуглець. Це єдиний у світі природний мінерал, що містить фулерени. Цим пояснюються його властивості виліковувати багато хвороб, зберігати молодість, красу, свіжість органів і систем. Карельські шунгіти унікальні: поки у світі виявлено тільки одне родовище цих порід. Шунгіт має здатність очищувати воду практично від усіх органічних речовин (у тому числі від нафтопродуктів і пестицидів), від бактерій та мікроорганізмів. Фулерени в розчині води набувають властивості каталізаторів, допомагають окисленню активних хімічних сполук. Здатність шунгіта знімати біль при безпосередньому контакті, і навіть через який-небудь матеріал, призвела до думки зробити накладки для спини, попереку, наколінники і т.д., для людей, що страждають хворобами опорно-рухового апарату.

Олія терпентинова (скипидар)

Розрізняють такі види скипидару:
живицевий (сосновий, смерековий, кедровий і т.п.); екстракційний, який одержують із соснових пнів або просмоленої стовбурової деревини відгонкою або екстракцією; сухоперегонний (реторний, котельний, пічний), який одержують із тих самих видів сировини; сульфатний, сульфітний і гідролізний – як побічні продукти целюлозного і гідролізного виробництва. Добре розчиняється в неполярних органічних розчинниках, абсолютному етанолі, ацетоні. Не розчиняється у воді. Використовується в мазях, лініментах (для розтирання при міозитах), а також для інгаляції верхніх дихальних шляхів та як жовчогінна речовина (по 3-8 крапель).

Екстракт перцю олійного

Плоди перцю містять так звані алкалоїди – капсаїциноїди (0,1-2,0 %), головним з яких є капсаїцин (48,6 %), або ваніліламід ізодецилової кислоти, а також 6,7-дигідрокапсаїцин (36 %), нордигідрокапсаїцин (7,4 %), гомодигідрокапсаїцин (2 %), гомокапсаїцин (2 %); каротиноїди: капсантин, α-, β-каротин, карсорубін; вітамін С, Р, стероїдні глікозиди (капсикозиди А, В, С, D), етерна олія (до 1,5 %), солі фосфору, кальцію й калію, жирна олія (у насінні – до 10 %). Засоби з перцем виготовляють з олеорезину, який являє собою очищений екстракт суми капсаїциноїдів. Олеорезин входить до складу препаратів, які застосовують для лікування міозитів, люмбаго і ревматизму.
Засоби, що містять екстракт перцю, призначають для лікування артритів, ревматизму, невралгії, люмбаго і при обмороженнях.

Ментол

органічна речовина, важливий вторинний метаболіт рослин сімейства ясноткові, отримують синтетично або виділяють з м’ятного ефірного масла. Володіє слабкими місцево анестезуючими властивостями, стимулює холодові рецептори шкіри і слизових, слабкий антисептик. Широко використовується в харчосмакової промисловості і в медицині. Зокрема, є основною складовою рефлекторного судинорозширювального засобу валідол. Ментол використовується в фармацевтичних препаратах безрецептурної групи, призначених для лікування застуди, ревматизму, для зняття м’язових болів від утоми тощо. У ряді засобів для догляду за порожниною рота і в косметичних засобах застосовують натуральний або синтетичний ментол, або м’ятні ефірні масла, наприклад, в засобах від кашлю і в зубній пасті. Охолоджуюча дія ментолу на шкірні рецептори дозволяє знизити роздратування і свербіння, наприклад, при алергії.

Екстракт живокосту

Корені містять природні речовини багатьох класів, що є доволі специфічними та відзначаються переважно в рослинах родини Boragіnaceae. Живокіст називають «алантоїновою» рослиною через значний вміст алантоїну (0,28-6 %). Також виявлені азотвмісні сполуки: алкалоїди (0,13-0,32 %): ехімідин, симфітин, симландин, інтермедин, лікопсамін, лазіокарпін, асперумін; амінокислоти: треонін, валін, метіонін; білки, зв’язані з вуглеводами. Характерного забарвлення сировині надають ліпофільні речовини: хлорофіли, каротиноїди, токофероли, також антоціанові пігменти: глікозиди ціанідину, дельфінідину, мальвідину. Також містяться стерини, тригліцериди жирних кислот, монотерпеноїди. До фенольних сполук належать літоспермова кислота, дубильні речовини (2,4 %). Корені живокосту зовнішньо використовують у вигляді відвару та мазі при переломах кісток, травмах, ранах, запаленнях, опіках, геморої, шкірних хворобах. Внутрішньо відвар, настій на воді чи молоці використовують при кашлі, туберкульозі, хворобах ШКТ (у т.ч. при виразковій хворобі шлунка, дизентерії), захворюваннях нирок, гіпертонії, астенії, злоякісних пухлинах.

Димексид

Має особливість проникати крізь біологічні мембрани, виявляє протизапальну, аналгезивну, антисептичну та фібринолітичну дію. При аплікації 90 % розчину на шкіру виявляється у крові через 5 хв, досягає максимальної концентрації через 4-6 годин та зберігає її протягом майже 1,5-3 діб. Застосовується у формі переважно 50 % водного розчину, а для високочутливих ділянок шкірного покриву обличчя – 10-30 % розчинів, якими просочують серветки і накладають на уражену шкіру на 20-30 хв.
Серветки покривають поліетиленовою плівкою, а зверху – тканиною із льону чи бавовни. Димексид є хорошим пенетрантом, що підвищує всмоктування речовин в клітини тканин, судин, крізь неушкоджені слизову оболонку та шкіру, що дозволяє знижувати дози, легко проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, переносячи розчинені в ньому інші речовини. Димексид підвищує чутливість мікроорганізмів до багатьох антибіотиків (аміноглікозидних, лактамних), збільшує абсорбцію гентаміцину сульфату й неоміцину сульфату шкірою, сприяє депонуванню канаміцину сульфату в черевній порожнині.

Метилсаліцилат

Є відволікаючим засобом і застосовується для тимчасового полегшення глибокого болю. Місцеве нанесення мазі, що містить метилсаліцилат, на болючі суглоби, уражені артритом, призводить до значного зменшення напруження м’язів.
Після місцевого застосування метилсаліцилат проникає через неушкоджену шкіру і чинить системну дію. Застосовується у складі комплексної терапії при слабкому та помірному м’язовому болю; забоях; слабкому та помірному болю при остеоартрозах та остеоартритах; слабкому та помірному болю у суглобах; помірних виражених запальних процесах опорно-рухової системи.

Ефірна олія ялиці

Із пагонів та хвої ялиці отримують ефірну олію, з якої далі отримують напівсинтетичну (лівообертальну) камфору. При введенні під шкіру розчини камфори в олії тонізують дихальний центр, стимулюють судиноруховий центр. Крім того, камфора підвищує процеси обміну в міокарді, звужує периферичні кровоносні судини, сповільнює агрегацію тромбоцитів. Застосовують розчин камфори при гострій і хронічній серцевій недостатності, колапсі, у випадку пригнічення дихання при пневмонії та інших інфекційних захворюваннях, при отруєнні снодійними і наркотичними речовинами. Зовнішньо препарати камфори застосовуються як ліки з подразнювальною, знеболювальною, протизапальною, антисептичною дією при міозитах, невритах, суглобовому ревматизмі, артритах, ексудативному плевриті.
Зовнішньо ялицю використовують при відмороженнях (компреси), запаленнях гортані (полоскання), розширенні вен (компреси та натирання).

Лідокаїн

лікарський засіб, місцевий анестетик. При місцевому застосуванні на слизових оболонках лідокаїн всмоктується в різному ступені в залежності від дози і місця нанесення (Cmax досягається через 10-20 хв); на всмоктування впливає швидкість перфузії через слизову оболонку. При в / м введенні Cmax досягається через 5-15 хв.
Показання місцева анестезія (термінальна, інфільтраційна, провідникова) у хірургії, офтальмології, стоматології, оториноларингології; блокада периферичних нервів і нервових сплетінь при різних больових синдромах. Для місцевої анестезії застосовувати ін’єкційно (п / к, в / м) і місцево на слизові оболонки. Слід уникати внутрішньосудинного введення препарату. Для провідникової анестезії (в тому числі для знеболювання плечового та крижового сплетінь) вводити 5-10 мл розчину (100-200 мг препарату). Для знеболення пальців кінцівок, носа, вух вводити 2-3 мл розчину (40-60 мг препарату). Максимальна доза препарату для дорослих при застосуванні для провідникової анестезії — 10 мл (200 мг лідокаїну гідрохлориду). У дітей при всіх видах периферичного знеболювання загальна доза лідокаїну гідрохлориду не повинна перевищувати 3 мг / кг маси тіла. Застосування в період вагітності протипоказано. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити. Препарат не застосовують у дітей віком до 12 років. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, після застосування препарату не слід займатися діяльністю, яка вимагає швидкості психомоторних реакцій.